День пам’яті жертв голодомору

Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада.

Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в країні День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопада.

Спочатку Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам’яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. У 2007-му році, згідно Указу Президента України № 431/2007 від 21-го травня 2007-го року, в назву цього пам’ятного Дня були внесені зміни: "Внести до Указу Президента України от 26 листопада 1998 року N 1310 (1310/98 ) "Про встановлення Дня памяті жертв Голодоморів та політічніх репресій" (в редакції Указа від 15 липня 2004 року № 797 (797/2004) зміни, віключівші у назві та тексті слова "та політічніх репресій".

Зараз День пам’яті жертв голодомору щорічно відзначається в четверту суботу листопада. 

В 2018 році День пам’яті жертв голодомору припадає на 24 листопада.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ:

НАЦІОНАЛЬНА ТРАГЕДІЯ У ЦИФРАХ ТА ФАКТАХ

З нагоди Дня пам'яті жертв Голодомору наведемо десять історичних фактів у цифрах, які дають зрозуміти увесь масштаб трагедії.

Ми пам'ятаємо...

1. Голодомор в Україні тривав 17 місяців (з квітня 1932 р. по листопад 1933 р.). Дослідники називають різні цифри загиблих під час голодомору: 4, 5, 7 та 9 мільйонів.

2. З урахуванням непрямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на грунті розладу психіки та соціального колапсу), за приблизними підрахунками, голодомор забрав життя 14 мільйонів людей.

3. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1 тисяча – кожну години, майже 25 тисяч – щодня.

4. Аналіз змісту опублікованих протягом 1929-33 рр. близько 30-ти постанов радянського уряду засвідчує факти свідомого створення таких умов життя для сільського населення, Близько 81% загиблих від голоду в Україні були українцями, 4,5% – росіянами, 1,4% – євреями та 1,1% – поляками. Серед жертв було також багато білорусів, болгар та угорців.

5. У серпні 1932 був прийнятий репресивний закон, за яким закріпилася народна назва "закон про п’ять колосків" – на 10 років ув'язнення або розстрілом каралось будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів. За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 тисяч осіб

6. За даними Станіслава Кульчицького, восени 1932 року в Україні було майже 25 тисяч колгоспів, яким влада висунула завищені плани хлібозаготівлі. Попри це, 1,5 тисячі колективних господарств зуміли виконати ці плани і не потрапили під каральні санкції, тому смертельного голоду на їхніх територіях не було.

7. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Харківська, Полтавська, Сумська, , Черкаська, Київська та Житомирська). На них припадає майже 53% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів

8. За підрахунками французьких демографів, внаслідок голодомору в Україні не народився 1 мільйон дітей. На загальні цифри смертності вплинуло й віддане тоді владою розпорядження ЗАГСам не реєструвати смерть дітей віком до 1 року.

9. Вчені дійшли висновку, що оскільки у цей період помирали переважно діти й молодь, середня тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 роки у чоловіків і 10,9 років у жінок. За всю історію людства подібних показників ніде не зафіксовано

10. У 2003 р. Спільна заява делегацій держав-членів ООН щодо 70-ї річниці Голодомору в Україні 1932-33 pp. вперше в історії ООН визначила Голодомор 1932-33 pp. як національну трагедію українського народу, висловила співчуття його жертвам та закликала світову спільноту віддати данину пам'яті тим, хто загинув у цей період історії. Співавторами Спільної заяви стали 36 держав-членів ООН. Її підтримали також Австралія, Ізраїль, Сербія і Чорногорія, 25 країн Європи.

Знавець дитячого серця

до 110-річчя від дня народження Миколи Носова (1908-1976)

  Він народився 23 листопада 1908 року в місті Києві в сім’ї кіноактора. Закінчив школу-семирічку, поступив працювати на завод. З 1927 року М.Носов почав учитися в Київському художньому інституті. Через два роки він перевівся в Московський державний інститут кінематографії, який закінчив у 1932 році.

До 1951 року М.Носов займався режисерською роботою, пов’язаною з постановкою  мультиплікаційних і учбових фільмів, а в роки війни – військово-технічних.

Довга співпраця режисера М.Носова з дітьми визначила його творчість.

Він завжди писав про дітей і для дітей. Але читають його твори і дорослі. М.Носов досконало зрозумів психологію цієї чудесної, дивної, милої людської істоти, яка називається дитиною.

Носов – розумний , вдумливий художник, автор класичних книг і безліч маленьких шедеврів у дві – три сторінки, кожний із яких виблискує, як маленька перлина.

Вся дітвора захоплюється його веселими героями – хлопчиком Незнайком, чоловічками – друзями Незнайка, іншими героями-фантазерами і непосидючими вигадниками.

Класиком роблять письменника час і люди. Ось уже сьоме десятиліття читаються і перевидаються книги Миколи Носова. Вони жили з ним і пережили його.

Цей рекомендаційний список зібрав різні книги письменника – його повісті, оповідання, казки, з яких читач довідається про пригоди маленьких героїв. Список містить також літературу про життя і творчість дитячого письменника.

ТВОРИ   М. М. НОСОВА

Витя Малеев в школе и дома: повесть. – М.: Дет. лит., 1986. – 191 с.

Вітя та його товариш Костя виступали на шкільному вечорі з дресированою собакою. Лобзику задали просту задачу і він помилився. А вся причина в тому, що сам Вітя погано розв’язував задачі з арифметики. У нього були великі неприємності через те, що він, допомагаючи Кості, став обманщиком. Ця весела повість розповідає про навчання, дружбу, про радощі в школі і вдома.

Дружок: рассказы. – М.: Дет. лит., 1974. – 111 с.

Книжка називається так тому, що в ній є оповідання „Дружок” – про те, як діти хотіли перевезти щеня у валізі з дачі в місто і що із цього вийшло. У збірці є і інші веселі та смішні оповідання.

Пригоди Незнайка і його товаришів: казка. – К.: Веселка, 1976. – 159 с.

У Квітковому місті, на вулиці дзвіночків живе знаменитий малюк Незнайко. Його прозвали так, тому, що він нічого не знає. Незнайко любить подорожувати. Разом з Гвинтиком, Шпунтиком та іншими малюками він залетів на повітряній кулі в Зелене місто. Про їхні пригоди ви й прочитаєте у цій веселій книжці.

Незнайко в Сонячному місті: роман-казка. В 2-х ч. – К.: Веселка, 1978. – 224 с.

Ці смішні історії про кумедних малюків написані не тільки для читання, але й для постановки на сцені. У Сонячному місті багато чудес: то з’являється Чарівник зі своєю чарівною паличкою, прямо з неба на сцену падають букети квітів, пакет з морозивом.

Незнайко на Місяці: роман-казка. – К.: Веселка, 1980. – 377 с.

У книзі читач зустрінеться з героями, яких уже знає з попередніх книг, познайомиться з новими героями, вирушить разом з Незнайком у захоплюючу подорож на Місяць і дізнається багато нового, цікавого і корисного.

Приключения Толи Клюквина: рассказы и повесть. – М.: Дет. лит., 1983. – 255 с.

Про те, як не треба ходити до своїх друзів у гості, як не треба збирати металолом, як не треба робити домашні завдання, як не треба дивитися кіно, ти дізнаєшся із прочитаної книги.

Про те, як треба ходити в гості до своїх друзів, як треба збирати металолом, як треба робити домашні завдання, як треба дивитися кіно ти здогадаєшся, якщо трохи подумаєш над прочитаним.

Фантазери: оповідання. – Львів: Аверс, 2004. – 120 с.

У цій книзі багато оповідань. У них діють фантазери-мрійники, винахідливі хлопчики й дівчатка, веселі та сміливі пустуни, готові на будь-яку вигадку.

Щоденник Миколки Синицина: повість та оповідання. – К.: Веселка, 1973. – 200 с.

Носов досконало знає психологію своїх героїв – допитливих, кмітливих хлоп’ят – винахідників, мрійників, які з дитинства несуть у собі кращі риси людини.

ЩО МОЖНА ПРОЧИТАТИ ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ М.НОСОВА

Жизнь и творчество Николая Носова: сборник /сост. Миримский С.Е. – М.: Дет. Лит, 1985. – 256 с.

Носов Н.Н. //Детская литература: учебное пособие /под ред. А.В.Терновского. – М., 1997. – С. 312-319.

Носов Н.Н. //Детская литература: учебное пособие /сост. Зубарева Е.Е., Пахомова З.П., М., 1976. – С. 337-342.

Носов Н.Н. //Детская литература: хрестоматия /сост. Дановский А.В. – М., 1978.- С. 277-284.

О Николае Носове //Баруздин С. Заметки о детской литературе. – М., 1975. – С. 170-175.

Рассадин, С.Б. Николай Носов: критико-библиографический очерк /С.Б.Рассадин. – М.: Детгиз, 1961. –

79 с.

Ради счастья детей: (Николай Носов) //Сивоконь С. Уроки детских классиков: очерки. – М., 1980. – С. 258-281.

9 листопада наша країна святкує 

День української писемності та мови

     За православним календарем — це  день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

   Вважається, що Нестор-Літописець став прабатьком української писемної мови.

  Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. 

  Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.

  «Повість минулих літ» Нестора-Літописця – це перша пам’ятка Київської Русі, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Цей твір був і залишається найвидатнішою пам’яткою літописання. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його, але перевершити так і не змогли. Тому Нестора-Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, але й словесності.

  Він працював до останнього дня свого земного дня. Мощі святого покояться у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Українською православною церквою встановлений орден “Преподобного Нестора- Літописця”.

  Упродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито “вторинність” української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI–IX століттях.

Основоположником сучасної української літературної мови вважається Т. Г. Шевченко, який створив єдину чітку мовностилістичну систему, вивів українську мову на рівень високорозвинених європейських мов, відкрив для неї необмежені перспективи розвитку.

Екскрсії

                                Екскурсії учнів 1-х класів до бібліотеки 

       З метою ознайомлення учнів 1-х класів із роботою шкільної бібліотеки, виховання любові та шани до книги, поваги до людей, що працюють над створенням книг, 22-24 жовтня в шкільній бібліотеці бібліотекарями було проведено екскурсію-знайомство для  першокласників.

               У вигляді цікавої гри діти ознайомилися із основним вмістом бібліотеки та повторили свої знання про казки. Також  переглянули новинки періодики для малят та повторили правила користування книжками. Першокласники читали та відгадували загадки, вгадували казкових героїв за ілюстраціями, впізнавали предмети казкових героїв  з «Чарівної торбинки» та за асоціаціями.

               Книга – джерело знань. Саме від того, яка буде культура учнів у ставленні до книг та навчальної літератури, так вони і будуть читати та  навчатися у школі.

               Читайте та дбайте про книги, бо: «Дім, у якому немає книги, схожий на тіло без душі» (Марк Тулій Цицерон).

Увага !!! Триває місячник шкільної бібліотеки

План проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек

№	Дата	Назва задоду	Клас	Відповідальний
1	24.09.18	Книжковова виставка  до 100-річчя від дня народженняВ. О. Сухомлинського – «Василь Сухомлинський – дітям»,                         «Великий педагог»	1-11	Ванжула Н.В. Фурман В.О.
2	04.10.18	Літературна подорож «Країна Радості й Добра» до 100 -річчя від дня народження українського педагога, письменника, В.О.Сухомлинського	2-4кл	Ванжула Н.В. Фурман В.О.
3	10.10.18	Конкурс казок «Юний казкар» Авторської поезії «Юні поети» Конкурс буктрейлерів за мотивами улюбленої книжки.	1-4кл 5-7кл 8-11 кл	Кл.керівники Бібліотекарі
4	Протягом тижня	Створення рубрики на блозі  бібліотеки «Творчість читачів»;	1-11кл	Бібліотекарі
5	18.10.18	Майстер-клас з декоративно-прикладного мистецтва "Обкладинка - парасольна" в техніці  "скрапбукінг."	6-7кл	Бібліотекарі Залецька Л.М.
6	19.10.18	Виховні години «Шкільні бібліотека – двері в майбутнє»	1-11 кл	Кл.керівники
7	20.10.18	Виставка  дитячих ілюстрацій до оповідань  та казок В.О. Сухомлинського «Малюю улюблену казку»,  «Казка на кінчику пензля»;	2-4 кл	Кл.керівники Бібліотекарі
8	22– 24.10.	Екскурсія учнів 1-х кл до шкільної бібліотеки	1кл	Кл.керівники Бібліотекарі
9	25.10.18.	Бібліотечний урок «Книга і компютер в інформаційному суспільстві»	10-11кл	Ванжула Н.В. Фурман В.О.

 Відвідувачі блогу голосуйте будь-ласка в рубриці "Творчість наших читачів"  за автора цікавої Вам казки чи поезії. Завдяки Вашим голосам ми обираємо переможця серед  учнів школи.

Шкільна бібліотека - центр творчого розвитку дитини

 Книга, як і раніше, залишається найкращим другом людини. Щоб вона прослужила якомога довше, варто подбати про обкладинку, в яку її треба обернути. Звичайно існують готові обкладинки, які можна купити в магазині, але цікавіше зробити її  своїми руками.

Саме такому корисному заняттю був присвячений майстер-клас «Обгортка - парасолька», що відбувся 18 жовтня в бібліотеці заладу. Бібліотекарі та вчитель трудового навчання Залецька Л.М. познайомили учнів 6-7 кл що таке скрапбукінг, та як його використовують.

Проявивши фантазію та терпіння, учасники заходу  виготовили  оригінальні книжкові обкладинки та залишилися задоволеними своєю роботою.