9 листопада наша країна святкує 

День української писемності та мови

     За православним календарем — це  день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

   Вважається, що Нестор-Літописець став прабатьком української писемної мови.

  Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. 

  Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.

  «Повість минулих літ» Нестора-Літописця – це перша пам’ятка Київської Русі, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Цей твір був і залишається найвидатнішою пам’яткою літописання. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його, але перевершити так і не змогли. Тому Нестора-Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, але й словесності.

  Він працював до останнього дня свого земного дня. Мощі святого покояться у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Українською православною церквою встановлений орден “Преподобного Нестора- Літописця”.

  Упродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито “вторинність” української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI–IX століттях.

Основоположником сучасної української літературної мови вважається Т. Г. Шевченко, який створив єдину чітку мовностилістичну систему, вивів українську мову на рівень високорозвинених європейських мов, відкрив для неї необмежені перспективи розвитку.