До Вашої  уваги в червні:

1 червня- міжнародний День захисту дітей.

Сьогодні в Україні відзначають Міжнародний день захисту дітей. Для нас це 98 день повномаштабного вторгнення росії. 243 дитини загинули, їхнє життя і майбутнє передчасно обірвано. 446 дітей поранено, серед яких є ті, хто ніколи не зможе бігати чи бачити світ довкола, а комусь потрібна тривала реабілітація. І це ми не знаємо, скільки загинуло діток, які були під окупацією. Ми співчуваємо кожному, хто втратив найдорожчих. Навіть згадка про смерть однієї дитини — всеукраїнське горе. Немає ціни у безцінного життя…

20 листопада 1989 року Генеральною асамблеєю ООН була прийнята Конвенція про права дитини, яка вважається «світовою конституцією» для дітей. Україна ратифікувала Конвенцію 27 вересня 1991 року, й відтоді цей документ є частиною національного законодавства. У Конвенції про права дитини зазначається, що найважливішою умовою для розвитку дитини є її виховання в сім’ї. Скільки сімей зараз не разом. Як багато дітей не вдома, вони залишили все, позбувшись затишку і улюблених книг, іграшок, свого ліжечка і м’якенької піжамки. А скільки дітей втратили когось із батьків чи стали сиротами. Скільки дітей бачили жахи, які ніколи не забути. 

І, мабуть, кожна дитина втратила відчуття спокою і домашнього затишку. Діти передчасно подорослішали…

 

Пошкоджено 1909 закладів освіти,180 з них повністю зруйновано через постійні бомбардування та обстріли військ рф. Українські книги спалюють, у маріупольських дітей замість канікул буде деукраїнізація. Їх вчитимуть все літо, щоб вкласти у їхні голови пропагандистську псевдоісторію, українські книги змінять російськими. А що буде з тими дітьми, яких викрали і незаконно вивезли на території рф? Дитинство зазнало страшної руйнації. Ще ніколи батьки так сильно не хвилювалися за життя своїх дітей. 

Якщо у світі хочуть привернути увагу до прав дитини, то цього року у центрі обговорень мусить бути становище українських дітей. На очах всього світу українських дітей вбивають, калічать, ґвалтують та депортують російські військові. Світ став двоколірним. Якщо світ, не допомагає і не підтримує Україну, то стає співучасником цього жахливого злочину. Якщо власний комфорт пріоритетніший за здоров’я українських дітей, якщо ціна на бутерброд важливіша за цінності життя, то у нас погані новини, ви підтримуєте темну сторону. Час кожній людині у світі визначатися, ким вона є і за що готова боротися, спонукаючи свою країну до правильних рішень. Потім неможливо відмити буде руки…  

Українські діти відчувають війну, навіть якщо вони не бачили усіх її проявів. Кожного дитячого серця вона торкнулася і обпекла. 

Опублікуємо діалог 4-річної дівчинки Яринки, котра дуже любить книжки і вигадує нові слова з мамою: 

— Ма, а коли закінчиться жаходійство росіяк?

— Коли наші захисники їх поб'ють і наженуть з нашої землі.

— Не поб'ють, а уб'ють... Аж тогди нам буде радівництво.

«Бережіть своїми долоньками крихітну свічечку букви "ї”» і «місячний серпик

букви "є"», бережіть дитинство своїх дітей як можете, хай вони радіють кожному дню, маленьким дрібничкам, чудовим книгам чи іграшкам, обіймам з рідними. Подаруйте їм трохи спокою і почитайте, це справді допоможе їм потрапити у світ, в якому добро завжди перемагає зло, правда — неправду, справедливість — кривду. Ми всіляко будемо підтримувати вас книжково, бо це наша суперсила. 

Вірте в ЗСУ, бо саме вони втілять нашу казку в життя і зроблять нам радівництво.

Світлина - Христина Гелета

 8 червня відійшов у вічність легендарний український графік-карикатурист, автор ілюстрацій до багатьох дитячих книжок, зокрема й до роману Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки», народний художник України Анатолій Василенко (07.11.1938 – 08.06. 2022).

«Здається, на перчанських малюнках Анатолія Василенка виросло не одне покоління сучасних українців — від малого до найстрашого. Як же ж я малим чекав на його "Пригоди Перченяти" у журналі "Перець"!.. А вже пізніше — захват від василенківських безжально-точних політичних карикатур, які теж поза конкуренцією. Пригадую, як 2004-го року, після виходу "Тореадорів з Васюківки" з ілюстраціями Анатолія Василенка, два славетні метри, два великі сонячні дотепники — Нестайко і Василенко — завітали в "А-ба-бу". Це був один з найкращих і найвеселіших днів в історії видавництва, — ніколи його не забуду », — Іван Малкович.

Дуже болюча втрата. Світ збіднів на Митця, з усього єства якого струменіла бадьора творча енегрія. Він мав природній і щонайдотепніший гумор, яким так вміло ділився у своїх роботах. 

Найсвітліша пам'ять. Найщиріші співчуття рідним. Світла і весела душа Анатолія Петровича вічно житиме у його роботах.

19  червня  - День батька .

Цьогоріч він особливо щемливий, бо так багато дітей не мають можливості бути поряд з найріднішим... 

Бракує татової підтримки, обіймів, слів. 

Зараз літо, і у кожної дитини цей час асоціюється з відпочинком, коли сімейні пригоди найбільше обростають незабутніми спогадами. Бо це час поїздок на море, мандрівок, спільних прогулянок до річки чи походів у гори. 

Тато... Хто ще  навчить їздити на велосипеді, купить найсмачніше у світі морозиво, поділиться секретами, як плавати, візьме з собою на риболовлю чи скаже, що рана обов’язково загоїться. Хто ще навчить стріляти з лука і вилазити високо на дерево. Кому ще можна поскаржитися і досхочу посидіти на шиї, коли втомився йти. Хто ще читатиме перед сном найцікавішу книгу кожного дня.

Дуже багато з цих дитячих радостей зараз недоступні багатьом українським дітям. Діти як ніколи боляче переживають розлуку з батьком. Їм понад усе в світі хочеться, щоб тато був поруч. Просто був поряд.

Хай сім'ї, які зараз не разом, знову об'єднаються.

Щирі співчуття сім'ям, які втратили тата. 

А якщо у вас є ця розкіш говорити батькові, як сильно його любите і як він вам потрібен, то робіть це кожного дня, бо любові не буває надто багато.

Хай кожен батько, який воює, повернеться до своєї сім’ї.

Ілюстрація Катерини Штанко до казки Івана Малковича «Золотий павучок

25 червня народився Григорій Фалькович

Cьогодні святкує день народження Григорій Фалькович (Григорий Фалькович) — безпрецедентний улюбленець української  малечі (і велетнечі), неймовірний поет, чиї дивовижні вірші запам’ятовуються майже з першого прочитання, жартівник і ніжний лірик, дотепник і мудрець.

Григорій Фалькович надзвичайно талановитий, є лауреатом міжнародної премії ім. Володимира Винниченка «В галузі української літератури, мистецтва та за благодійницьку діяльність» і літературних премій: імені Павла Тичини, «Планета поета» ім. Л. Вишеславського і премії імені Шолом-Алейхема.

«Війна війною, а дитячого читання ніхто не відміняв. І не відмінить!» — щиро вірить іменинник. Віримо і ми, бажаючи перемоги і мирного неба.

Хай кожен день буде наповнений радістю і натхненням. І ще хай буде написано безліч віршів, які даруватимуть дітям справжнє безтурботне дитинство і багато усмішок. 

Міцного здоров'я! 

Многая літа!